Перший син Іван з’явився на світ у 1973 році, через два роки після її шлюбу з художником Петром Гончаром. Відомо, що Іван обрав для себе шлях, який відрізнявся від творчої кар’єри матері. Він вирішив присвятити своє життя духовному служінню і став ченцем та обрав ім’я Януарій. У 2005 році Іван постригся в монахи і відправився служити в Бахчисарайський Свято-Успенський монастир, який належав до Московського патріархату. Він перебував там протягом 12 років, де виконував свої обов’язки.
Проте пізніше чоловік був змушений змінити своє місце проживання. Він переїхав до Ніжина, де почав новий етап свого життя. Відомо, що його погляди не завжди співпадали з офіційною позицією монастиря, зокрема щодо подій в Україні.
У невеликому місті на Чернігівщині син Ніни Матвієнко став ієродияконом в церкві святого Івана Богослова Православної церкви України. Він разом із ще одним ченцем винаймає квартиру там, оренду за яку раніше сплачувала сама Ніна Матвієнко разом з чоловіком. Також і Тоня часто жертвувала кошти на підтримку храму, і навіть віддала своє авто.
Ієродиякон Януарій також розповідав, що ченці самі заробляють на своє існування. Він займається іконописом, а інколи також розписує інтер’єри.
Молодший брат Тоні, Андрій, є військовим і наразі служить в лавах Національної гвардії. Він займається важливою справою, адже захищає нашу країну. Тоня зазначає, що для неї дуже важливо підтримувати зв’язок із родиною, тому вона завжди намагається знайти можливість зустрітися з братами. Раніше брати приїжджали до неї в гості, а як зараз – невідомо.
