Проєкт “Хочу жить” оприлюднив унікальну історію 20-річного вірменина Арутюна Монголовича Арутюняна.
За даними проєкту, Арутюн був призваний на строкову службу у зс рф, де його вмовили підписати контракт на війну. На фронті з молодим хлопцем не церемонилися і відправляли у найзапекліші бої у Роботіному та Кринках. У лютому 2024 року Арутюн був уже під Авдіївкою, де й потрапив у полон за дуже неординарних обставин.
Арутюн із напарником зачищали українські окопи та взяли в полон двох українських солдатів. За рацією командир наказав “обнулити” військовополонених ЗСУ – розстрілювати солдатів, які потрапили в полон, це звичайна практика в російській армії. Але Арутюн забарився, почав крутитись і не став виконувати наказ. Менш як за годину це рішення врятувало йому життя.
Через меншу годину ЗСУ контратакували, і вже Артуюн із товаришами опинилися у важкому становищі. Більшість групи загинули або були поранені, сам Арутюн отримав серйозне поранення в груди і, захлинаючись кров’ю, впав у бліндаж до військовополонених українців, прохаючи їх про допомогу. І вони йому допомогли. Військовослужбовці ЗСУ зупинили кровотечу та надали медичну допомогу. А за кілька хвилин уже сам Арутюн став військовополоненим – до їхнього бліндажу підійшли солдати ЗСУ і ті українці, яких раніше взяв у полон і не розстріляв сам Арутюн, вивели його та передали медикам.
Що б було, якщо вони виконали злочинний наказ командира і розстріляли українських солдатів? Арутюн не сидів би перед камерою живий-здоровий. Він би загинув із тавром воєнного злочинця, позбавивши життя й інших, і себе.
